Автор: Дзвонок Людмила
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2016-12-31 19:02:38
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

І зацвіту гарніше...

Ну от і день минає, звечоріло,
Цей день мені нагадував про роки.
Душа моя... Ще ні, не відтремтіла...
Все виглядає, жде кохання доки!

Воно, насправді, є, в моєму серці,
Держу його так ніжно і радію,
У нього фарби, як у тій веселці...
Воно життя несе, дає надію!

Іди вже день, цей 31-й грудень,
Я завтра знову буду, як та пташка,
Ще вище підніму свої я груди
І зацвіту гарніше, ніж... ромашка!

Ромашка гарна, тільки білолиця,
А в мене щоки... ой, рожеві, файні!
А скільки років? Ну, яка різниця?
Погляньте в очі, в мене - сонцесяйні!
                            31.12.2016

История cоздания стихотворения:

На фото я сьогодні, в свій ювілей, 31.12.2016.