Автор: Дзвонок Людмила
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2017-02-18 18:37:21
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Молитись треба

Молилася, молюсь - молитись треба!
Вивчаю Божі істинні слова,
Бо знаю, що для людства це потреба -
Творець наш Бог, над нами Голова!

Ми глина лиш в руках Його, ми з праху
Прийшли у світ... Він дихання нам дав.
Без Нього все іде завжди до краху,
А Він бажає щастя нам й бажав.

Життя лиш з Ним, в Його благословінні,
Тому й молюся щиро кожен раз.
Я хочу бути з Ним в однім сплетінні,
Навчаюсь слухатись, цінити даний час.

Ось і тепер схилилася, шукаю
Його присутність, щоби чуть слова,
Я ними наповнять себе бажаю!
А Дух в мені, мене Він обвива...

- О, Отче наш, у серці біль з’явилась
За тих людей, що не Тебе зовуть...
В мені Твоя любов вже зародилась,
Я помолюсь, мо, Ймення призовуть?

Ти світло дай мені в життя, в служіння,
Щоб люди бачили Тебе в Твоїм диті,
Хай і вони живуть в благословінні,
Захочуть бути поряд, в світлі йти,

І відцураються ганебного, зоставлять
Всі грішнії діла - бажання дай,
Нехай на перше місце Тебе ставлять*,
Щоб мирним і щасливим став мій край!
             18.02.2017

*" Шукайте ж найперш Царства Божого й
правди Його, а все це вам додасться" -
     Біблія, Матвія 6:33.

История cоздания стихотворения: