Автор: Дзвонок Людмила
Тема:Гражданская лирика
Опубликовано: 2017-11-18 21:27:01
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Біль на серці тягарем…
Боже, знов з Тобою.
Звешся Ти моїм Царем,
Церкви – Головою.
Лікар наш, то і прийшла,
Щоб загоїв рану.
Біль такий, як біль від скла…
На коліна стану.
Тобі славу всю віддам,
Честь, хвалу, подяку
За моє в Тобі життя,
Що живу без ляку…
Я в Тобі, а Ти в мені
(Яка честь людині)!
Все одужання моє
У Твоєму Сині!
Тому більше ще схилюсь
Над Твоїм я Словом,
Почитаю, помолюсь,
Стану знов здорова:
Забереш тягар весь мій
(Знаю, бо ж не вперше),
Досягнути даси мрій,
На шляху… Довершу!
18.11.2017
Картина із Интернету
© Copyright: Людмила Дзвонок, 2017
История cоздания стихотворения:
Как правдиво!!)) |
Рецензия от: Сніжана Назаренко 2024-03-29 06:00:53 |
У меня выступают слезы от
ваших строк. Спасибо! Вы очищает душу!!! |
Рецензия от: Сніжана Назаренко 2024-03-29 05:58:31 |
Віра і нас живе! Бо хочемо миру!!! Молимось і сподіваємось! |
Рецензия от: Сніжана Назаренко 2024-03-29 05:56:07 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |