Автор: Дзвонок Людмила
Тема:Стихи о любви
Опубликовано: 2022-03-30 20:22:38
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

І вірю, і кохаю...

Моє кохання, думи безкінцеві,
В уяві наші зустрічі, розлуки,
Весняний в мене ти, так, березневий,
Мені би сонечка, та в серці моїм муки!

Сиджу одненька, думами блукаю,
То море твоє бачу, а то гори…
Свої флюїди в тебе запускаю,
У мріях моїх, ой, які простори!

Війна у нас… Не хочу я  про неї!
Закрию очі і полину в простір,
Лечу я пташкою понад землею…
Ні, не забула про пожари, розстріл!

Та як забути, коли скільки горя,
Коли ті звірі у моїй країні?..
Закрила очі, зараз я у моря
З тобою, не на самотині!

Як хороше, все в сонячному сяйві,
І берег з піною морською, я у казці,
І людоньки тут скрізь не метушливі…
Чи я на полуничній ходжу грядці?

Помріяла, у небі політала,
І приземлилася у наше сьогодення.
Коханий мій, тебе я відчувала,
Приносиш завжди ти мені натхнення!

Я вірю, вірю, і життя ще довге…
Ще стільки буде… Ти про зустріч думай!
І не дивись, що все лице вологе,
Ти ж знаєш, що без тебе мені сумно!
                            31.03.2022.

История cоздания стихотворения: