Автор: Дзвонок Людмила
Тема:Стихи о любви
Опубликовано: 2022-04-05 10:32:43
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Нехай веде з Собою

Ти спиш, а я не сплю, проснулася, лежу,
Лежу тихенько, світло не включаю.
Що думаю про тебе? Так зараз напишу:
Люблю тебе всього і так скучаю!..

То все є на лиці! Від тебе ні на мить,
І в сні своєму завжди із тобою,
Без слів ти знаєш все - радію чи болить,
Чи може засиділася з нудьгою...

А що тепер? Лежу, і ще б хотіла спати,
Та не засну - біль в мене головний...
Від чого він? Та він, ти маєш про це знати,
Усі в тривозі в нас воєнні дні!

Сирена, знов сирена... Ні, не біжу нікуди,
Молитва за молитвою - "окопуюся" в них,
Господь сказав, що Він зі мною завжди
буде...
Як хочеться мені, щоб ворог мерщій зник!

... Отак і не заснула, вже ранок на порозі,
А ти, надіюся, все ж добре відпочив.
Благословіння в Бога, Він дати їх вспромозі,
Нехай веде з Собою, як і раніш нас вів!
               04.04. 2022.
© Людмила Дзвонок

История cоздания стихотворения: