Автор: Стеви
Тема:Философские стихи
Опубликовано: 2014-10-08 14:57:30
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Старий вояка

Кольнуло серце в старого вояки,
Скотилася сльоза по зморщеній щоці.
Майнули в памя`ті, і танки і атаки.
Всю біль і страх він стиснув у руці.
Невже минуле знову воскресає?
Невже ще мало тих смертей?
Це ж брат на брата нападає,
А хто ж згадає про дітей?
Земля достатньо вбрала крові,
І згинуло багато душ.
Розбийте ж стіни мармурові,
Ті, що зробив той клятий муж.
Не треба гратися  з вогнем,
У Господа усе єдине.
І хто піде на нас з мечем,
Той від того ж меча і згине!
Хоч хворе серце у вояки,
Та сила й дух у нього є!
Піде, як треба, ще в атаку-
За мир і за внуча своє!

История cоздания стихотворения: