Автор: Татьяна Квокша
Тема:Романтические стихи
Опубликовано: 2008-04-11 17:08:36

Пустота

Ні, я не певна, що вернешся ти,

Що серце оживе весною.

Стоять в тумані парки і сади,

Що залишились в тебе за спиною.



Та гордість на поталу не віддам,

В листі я слова «Любий» не напишу,

Хотіла б тугу кинути вітрам,

Та знову я вночі її колишу.



Перед очима знову той рояль,

Котрому вміло підкоряв ти страх,

Тепер, на превеликий жаль, -

Лише дощі тривожать дах.



Мені здається, це дощі не ті,

Котрі спостерігати ми уміли.

Вони якісь холодні і пусті,

Без тебе ці дощі мені не милі.



Ні, я не певна, що вернешся ти,

Що серце оживе весною.

Лиш дощ чужий, кімната пустоти

Весь вечір граються зі мною.

История cоздания стихотворения: