Автор: Ельза
Тема:Стихи о любви
Опубликовано: 2010-04-02 10:29:16

ти і моя весна

Залишись, від мене не йди,
Я твої сховаю сліди,
я твої думки знайду,
я тебе не відпущу.

Відпусти на волю серця стук,
я тепло тримаю твоїх рук.
Твої скроні- моє життя,
Наче небо мої почуття.

Надихаєш собою мене.
Твої очі- все, що в мене є.
Не зупинить моє серце час,
він в долонях тримає нас.

Поглинає собою любов,
Я блукаю думками немов.
Чашка кави чекає на столі
Брунатним кольором вгамує думки.

Вибухає бруньками весна
Зеленим цвітом поглинє вона,
Відчуваєш у скронях сліди,
Що залишились від тої зими.

Весна сповнює кольором нас
Посміхнись! Настає наш час,
Мене сповнює трепіт весни,
Я забуду усі твої сни.

Твої очі полонять світ
Слова тануть неначе лід,
Сповнюється небом почуття
Ти моє минуле й майбуття.

Відстань силами надихне,
Закохає, розбудить, поверне.
Вітер спалахне в душі,
І палають грозою дощі.

Я тихенько тебе обійму
Поглядом затримаю весну,
Сонце подихом своЇм зігріє
І нас, подумки, світу відкриє.

История cоздания стихотворения:

стих создан по просьбе человека по имени Lex, под впечатлением от его музыки