Автор: Нагорний
Тема:Патриотические стихи
Опубликовано: 2010-10-13 22:57:22
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Дощило вересневим днем

Дощило вересневим днем…
Рве вітер золоте намисто,
Гуляю лагідним дощем,
Закоханий у рідне місто...

Мій Київ! Славнозвісний дім,
В якім живу, в якому виріс,
Пишаюся не лише тим,
Що ти пройшов і що ти виніс...

Набіги кочових племен,
Роздори руського князівства,
Руїнам бойових арен,
Тебе не знищити, не з’їсти...

Ти є величний дух слов’ян,
Опора захист і надія,
Ти гордість відданих киян,
Для когось – недосяжна мрія...

Красу, що створена в віках
З’їдають ненаситні мери
Архітектурні форми – жах!
Винищують парки, сквери...

Градоначальникам не жаль,
Вщент занехаяного міста,
Їх не бентежить, що нажаль,
Скоро не буде, де й присісти,

Щоб під каштаном в сяйві дня,
Вдихаючи церковні дзвони,
Послухать пісню кобзаря,
Птахів годуючи з долоні...

История cоздания стихотворения: