Автор: Игорь Волощук
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2016-08-26 00:07:30
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Дощ іде і плаче за моїм вікном
Хай мені пробаче,- бачу дивний сон,
Що покликав раптом і повів селом
Пісня серце крає,- грає патефон…
Крутиться платівка, на душі шкребе,
Бабця моя – дівка, кавалера жде…
Біла скатертина, грушевий узвар…
На стіні картина, а у рамі цар…
Порохом покрита сива давнина,
На поверхню вийшла перша світова…
Генерал Брусилов і його прорив…
Прадід повернувся і ще довго жив…
На землі батьківській кажуть кузню звів,
Молоду Оляну палко полюбив,
Об’єднали долі, руки і серця
І в престольне свято стали до вінця.
Гомоніли люди: «Чули! Новина!
Кажуть в Петербурзі скинули царя…
Комуністів уряд поведе куди?
Ой не вірю люди! Зграя, вороги…»
В пам’яті губився історичний слід
Пишеться сторінка більшовицьких літ…
Та не все так добре, бо прийшла біда…
З кольорами крові, пекла, «кумача» …
Ой, насіють лиха та по всій Русі…
Бабця молить тихо: «Господи спаси!
Скільки бідували й сліз ми пролили,
Але що поробиш – жили, як могли…»
Підвила онуку, показала хрест:
«Голодом вбивали на багато верст…
Пам’ятай, дитино правду тих часів,
Щоб вже твій онука – свічку запалив!»
«Повернеться, віра ще у ці міста
І заколоситься поле у жнива…
Прийдуть нові люди, правнуки отих,
Що на тому світі боронять живих…»
Десь там на узбіччі проросла трава,
Дивом поверталась сива давнина…
Уві сні почув я бабцін заповіт…
І розлилась правда, щирість - на весь світ.
Дощ іде і плаче за моїм вікном,
Хай мені пробаче, бачу дивний сон…
Хочу додивитись і пізнати те,
Що давно померло, а в серцях живе…
Ігор Волощук 2014
История cоздания стихотворения:
Цікавий сюжет. Успіхів Вам, Таісія, творчого натхнення. |
Рецензия от: Таня Яковенко 2024-03-29 15:06:39 |
Так. Якось сказав Господь, одного разу: Якщо Син звільнить вас то істинно будете вільними. Раб поперше це не соціальний стан, це стан душі. Гарний вірш. Дякую. |
Рецензия от: Гром Слобожанський 2024-03-29 14:38:01 |
Как говорила попадья, В окно из мерседеса. Не вы, а бог менЕ судья! Я в "мини" как принцесса! |
Рецензия от: Владимир Ярош 2024-03-29 14:27:30 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |