Автор: Игорь Волощук
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2016-09-02 23:18:35
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Я відкриваю світ, який вже раз...
І повертаю у своє минуле,
Можливо у житті не все гаразд,
Але не все там сіре і похмуре.
Серед рутини і звичайних днів
Розчарування ранить часом душу,
Думок бракує і бракує слів…
Та говорити я відверто мушу.
Про відчуття і гіркоту думок,
Про сьогодення, невлаштованість,про
владу...
Де ми крокуємо скрізь терни до зірок,
Про біль душі, про вигнання, про зраду...
І не прийму наругу і брехню,
Бо так мене колись батьки навчили:
Порядності, відвазі, співчуттю,
Колись з оцим, - говорять люди жили.
Жадоба, злість, неправда - хай їм грець!
Вони тепер узяті за основу.
Коли ж ввірветься цей довго терпець?
І чи зумієш відродитись знову?
Нехай на скронях перша сивина
І не сприймаю всі оті закони…
Бо за отим усім лиш маячня
І людям зводять зайві перепони.
У цій країні де не все гаразд,..
І правосуддя – гвинтик для системи,
Де у верхах лиш політичний фарс
І по указці дозволи на теми…
Де все повір вирішують за вас,
Де навіть вибори тасують і махлюють …
Мені повірте соромно за нас,
Що злодії ось тут господарюють.
Немає правди і нема добра…
А чесним людям, як з оцим прожити?
У світі непорядності, лайна...
Про що іще, тут можна говорити.
Я відкриваю світ, який вже раз...
І повертаю у своє минуле
Можливо у житті не все гаразд,
Але не все там сіре і похмуре...
Ігор Волощук 2012
История cоздания стихотворения:
Это стихотворение написано очень заботливой и сильной мамой, звучит, как молитва, в ярких лучах добра и надежды, а какая энергетика! Спасибо, Людмила! С уважением! |
Рецензия от: Михаэль Шон 2024-03-28 23:31:35 |
Спасибо, Александр! Добру - быть! И мир не за горами... |
Рецензия от: Ирина Венжега 2024-03-28 21:35:44 |
Жила - была однажды, Прекрасная ЛЮБОВЬ. Но предали невежды, И лилась ЕЁ кровь. А дальше, воскресала, У всех кто полюбил. Взамен, ни грош не брала, С НЕЙ в счастье каждый жил! |
Рецензия от: Владимир Ярош 2024-03-28 21:24:32 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |