Автор: Игорь Волощук
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2016-10-22 22:15:32
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
На світанку блищала холодна роса
Гіркі сльози лице її вкрили,
А на плечі розпалась дівоча коса
і почув лише : « Недолюбили…»
Я дивився у очі зомлілих батьків…
Бачив мовчки, як плакали друзі…
Кляв щосили в думках - прагматичних царів,
Пригадалось, як вчилися в ВУЗі…
Про війну нам казали ще наші діди
І не знали, що нас це торкнеться,
Не чекали від вас, ми такої біди
І хто думав, що так обернеться.
Найстрашніша усім – як ховають синів,
Залишаються сироти - діти…
І губились думки не находячи слів
Як цей жах нам усім пережити?
Біль і туга гірка крають серце моє
Від безсилля вже хочу кричати…
І питання звичайне само постає
Скільки дітям, ще там помирати?
«Гей, царі! Гей Боги! Миротворці земні!»
З вуст зірвались слова, від зневіри
І що бачимо знов – результати сумні,
Рушать долі людські - БУЗУВІРИ
На світанку блищала холодна роса
Людські сльози лягли на могили…
Горем вбите дівча, розплелася коса…
І гірке її: «НЕДОЛЮБИЛИ…»
Ігор Волощук 2016
История cоздания стихотворения:
Дякую, Лесю! Бог бачить і знає всі наші погані вчинки. А нам треба з великою обережністю та увагою ставитись один до одного! Тоді і наша душа залишиться чистою! +++ !!! |
Рецензия от: Эдуард Неганов 2024-03-28 15:47:50 |
Людо, привіт. Як ви? У мене добра звістка, чомусь дуже захотів поділитись з вами. Мене надрукували у Вінницькому Краю.) |
Рецензия от: Олег Крушельницький 2024-03-28 15:46:30 |
воно? |
Рецензия от: Серж Песецкий 2024-03-28 15:42:50 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |