Автор: Игорь Волощук
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2017-08-07 10:22:11
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

МАЛЮЮ ВАШІ ОБРАЗИ І ЛИЦЯ

МАЛЮЮ ВАШІ ОБРАЗИ І ЛИЦЯ

Малюю ваші образи і лиця,
Минають тиждні,  місяці, роки...
І спогадів тривожних герелиця,
Вільється  словом у нові рядки...

Так хочется кричати від безсилля,
Хто нас обрік на цей Армагедон?
Куди не кинь, - свавілля і насилля
І нові покидьки знов чубляться за "трон"...

І кров народу розлилась рікою,
Таке не раз бувало на Русі...
І косить смерть іржавому косою,
Нові могили  криють спориші...

А хтось, з іуд...,  вже потирає руки,
І план химерний втілює  в життя,
А між отим вже правнуки, онуки,
За небокрай ідуть у небуття...

Де справжній ворог,- важко розібрати,
Складний і засекречений пасьянс...
"Бо за країну треба помирати...",
Ну а король, вже зробить реверанс

Не має правди і не має віри,
Хтось відповість за всі оті гріхи...
Бо правлять НЕЛЮДИ ,  бо правлять БУЗУВІРИ...
Хто зна, куди, ще виведуть  шляхи...

Несповідимі є шляхи Господні,
Все це мине, потрібен лише час...
Несемося до прірви, до безодні,
Але повірте, - буде все гаразд!

Минуть часи, іуд і пройдисвітів...
Я вірю, що про це ще напишу,
А у вінок казкових, вічних  квітів,
Вплете онука стебла спориша...

Ігор Волощук 2017

История cоздания стихотворения: