Автор: Игорь Волощук
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2018-02-19 15:26:45
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

A ЩАСТЯ ПОЛЯГАЄ У ДРІБНИЦЯХ... (Для моєї старенькое мами...)

A ЩАСТЯ ПОЛЯГАЄ У ДРІБНИЦЯХ...
(Для моєї старенькое мами...)

А щастя полягає у дрібницях...
Напевно чули ви про це не раз!
На сніжний гірці в мокрих рукавицях...
А ще отой дідівський перелаз...

Що у селі, там де була криниця,
Старезна груша на кутку росла...
А ти уже здається випускниця?
Пройшло дитинство,юність і війна...

В сільському клубі, де зустріла тата
В своїх шістнадцять,незабутній вальс...
Де з заздрістю дивилися діачата...
Як швидкоплинно пролітає час

Навчання в Львові,і студентські будні
А на свята поїздки у село...
Летіли сніжки на Різдво у грудні,..
ще перші квіти, весняне тепло...

А десь на флоті,за Полярним краєм
Писав листи тобі отой моряк...
Шляхи оті, які ми обираєм,
Без сумніву, я вірю долі знак...

А потім було літо, і кохання
Весілня сукня, пишний коровай,
Рука в руці, надії, сподівання...
"Ну, щож ти, мам? Давай розповідай!

Звичайно, як у всіх летіли роки..
Оті дрібниці,- з них складається життя
Ті не забутні і кумедні перші кроки,
З надiями у краще майбуття...

Так, йшли літа і ми у них зростали,
А у сім'я вже двійка хлопчинят...
З отим усім ми зорі зустрічали
І падав дощ, і віяв снігопад...

Уже тепер дорослі мої діти...
Їх доля на край світу завела
І птахом хочеться у вирій полетіти,
З тих пір , як я залишилась сама...

Та час пройшов, потрібно повертати
Де мати зберігає те тепло...
Щоб все оте у дітях розпочати,
Пока доріг життя не замало...

У ваших сім'ях, підростають внуки,
Радію тим і бачу знов весну...
І на дрібниці мовчки озираюсь
У них буває щось своє знайду...

Отак живу, карабкаюсь ,  стараюсь,
Вже правнуки розпитують мене
Я з ними у дитинство повертаюсь. ..
Хоча Господь уже до себе зве...

А щастя полягає у дрібницях...
Напевно чули ви про це не раз!
І правнучка у мокрих рукавицях
Нагадаує мені - мене щораз...

Ігор Волощук 2018

История cоздания стихотворения: