Автор: Игорь Волощук
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2022-09-11 19:06:46
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

ТРЕБА ЖИТИ!

І не прийняти, і не зрозуміти,
І не пробачити цей злочин, цю війну...
Не дивлячись на смерті: "ТРЕБА ЖИТИ"
І згадувати втрачену весну...

Усіх бійців , що полягли у травах,
Хто рідну землю гідно боронив,
Де небеса у кров'яних загравах,
Де вітер плакав, гірко голосив...

Своїх синів ховає Україна...
Всі на колінах, ллються молитви...
Убита горем , мати і дружина,
І сльози, сльози, сльози - сироти ...

Пекучий біль, на серці вічна рана,
А ще думки про гідність і любов...
Незламний  погляді хлопця - ветерана,
Назавжди в мені світ перевернув...

"Ти напиши про них, вони благають
Для нинішніх, прийдешніх поколінь,
Герої , кажуть, люди - не вмирають!
Не забувайте Бучу і Ірпінь..."

Згадайте всіх у світлій тій молитві...
І наведіть нарешті в Ненці лад...
Бо гріш ціна оцій смертельній битві,
Уже немає вороття назад...

Ви побудуйте вільну Україну,
Державу, як то кажуть для людей:
Заможну, незалежну, самостійну,
Без пройдисвітів, схем і привілей...

Де піклування, праця і свобода,
Законність, непідкупність, право, фах
Де людям буде жити насолода,
Де буде все на ділі - не словах...

Могутнє слово Стуса і Шевченка,
Це паростки, правдивого зерна,
Все це було у Скрябіна - Кузьменка,
Гонгадзе, Чорновола, Сліпака...

Згадаємо полеглих, безіменних
А наші діти квіти принесуть ...
І все що було в мріях нездійсненних.
Нарешті у онуках проростуть

І не прийняти, і не зрозуміти,
І не пробачити цей злочин, цю війну...
Не дивлячись на смерті: "ТРЕБА ЖИТИ"
І вірити в омріяну весну!

Ігор Волощук 2022

История cоздания стихотворения: