Автор: Игорь Волощук
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2023-10-14 19:55:27
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

СКРИПИТЬ ЯРМО...

СКРИПИТЬ ЯРМО...
(В'ячеславу Чорноволу і нашому сьогоденню
присвячується!)

А люди звикли помирати
І притерпілись з цим давно,
За правду прийнято карати,
А ще, поставити тавро.

Шпигун, запроданець ,чи ворог...
Тільки діждись команди: "фас",
В порохівницях є ще порох,
Все фабрикують вищий клас...

Тут не тримають делетантів,
Це узаконений процес,
Одвічні пошуки "талантів",
Ще із часів "КПРС"...

Державі правда не потрібна,
Країна злиднів і рабів...
Навіщо вам -держава гідна?
"Ти тут НІХТО! Не зрозумів?"

І все не так, як у Європі,
Тут філософія своя:
"У заслання, в тюрму, в окопи...ⁿ
Це арефметика проста"

Інакодумство? Ні, не в моді!
Хоч скрізь "демократичний фарс"
Спасіння бачать всі а угоді...
Та, це пробачте преферанс...

Верхи цікавлять тільки гроші
І лізуть до твоїх кишень,
Панове! Господа-хороші!
Не треба зайвих теревень...

І цілий вік все "шито - крито",
У пафосі і у брехні...
У буцигарнях правду вбито...
І на війні, і на війні...

Назріли зміни декорацій,
Остлчортів весь цей "банкет"...
Оновлення, не реформацій!
Такий тепер пріоритет

Поглянь, хоронять люд правдивий,
Такий знайомий всім сюжет ...
А в кулуарах хтось кмітливий,
Над троном змінює портрет...

А люди звикли помирати
І притерпілись з цим давно,
За правду прийнято карати,
Скрипить ярмо, скрипить ярмо...

2014

История cоздания стихотворения: