Автор: Лорд Суслик
Тема:Философские стихи
Опубликовано: 2011-07-08 09:54:27
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Менi сниться...

Мені сниться: я молюся.
Може Богу, чи там як...
Прожену цей сон, сміюся,
А це, може, звідкись знак?!!!

Може я, забувши правди
Черствію і сохну весь,
Може я уже назавжди
Зникну і не явлюсь десь?

Може мовою своєю
Я щось вище розгнівив?
Може дарма я Орфею
Заклав душу і... пропив

Весь талант свій і надбання,
Все що в борг узяв давно,
Всі поеми і співання-
Але нi! Вже все одно...

З того я сміюсь, що плачу,
Як пишу-то сльози ллю,
Боляче, що ніц не значу
Для тОго, кого люблю...

Забувається надія,
З пам'яті стира лице-
Тим, кому в присвяту мрія.
Це ланцюг-в кільці кільце...

Напишу з десяток віршів,
Може сотню напишу-
Не хочу стати я ще гіршим,
Бо тОді світ я залишу...

История cоздания стихотворения:

Толчком для написания стиха стала фраза одной старенькой бабушки: "Менi сниться, я молюся...":)
Вот оно как-то и вылезло из меня:)