Автору было мало творческих мук,он жаждал еще и читательских

Автор: Маргарита Белявцева
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2014-11-08 20:58:25
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Уривки з теорії жіночності (вступ)

Одного ранку я прокинулась ніким. Ось так. Зовсім ніким. Істотою без статі, без плоті, без ваги…Я розчинилася у повітрі, я була усюди: в очах новонародженої дитини, в рожевих пелюстках квіток, в солоній піні морській…І бачила я геть усе: як листя жадібно втамовує свою спрагу першими краплинами ранкової роси, як сонно нявкотить кошеня біля своєї матусі. Я чула як перемовляються між собою хмарки, затуляючи пухким тільцем вранішні зорі. Мова їх легка і тиха, майже непомітна, і людям здається, що то вітер блукає понад стріхами. А вітер мовчить. Навіть не дихає. Щоб не збудити випадково, подихом, втомлених яблунь.
Я вода. Тепер я відчуваю як шумно і важко я виливаюся, як у мене занурюється людське тіло, як лоскоче корабель. Я відчуваю мільйони живих істот, і їх життя пульсує в мені.
Проходжу крізь землю, біжу трубами, наповнюю собою світ…
Я вогонь. Я багряне полум`я. Я знищую і відтворюю, караю і милую . Вбираю в себе цю пониклу, мертву природу і вмираю. Швидко та безнадійно.
Я дим.
Я повітря
Я тиша.
Я усе
Я- ніщо.
І в ці солодкі, та можливо останні хвилини своєї подорожі , я побачила Його вікно. Він спить. Гарний як саме життя. Повітря тепліє від Його подиху, голуби покірно стихли перед Його вродою. Перший промінь сонця ніжно лягає Йому на повіки. Я кохаю Тебе. Я не можу стерпіти цієї нестримної жаги до життя …
Торкаюсь. Його руки, його обличчя…Я вже не відчуваю Його. Я пам`ятаю той запах,запах зів`ялого листя з Його ключиць, волосся м`яке і темне. І голос. Пам`ять знов дарує мені Його. Справжнього. І я живу. І життя моє, сповнене болючої, нестримної любові до світу, передається йому через кров, через повітря. Неси мій тягар, живи моїм життям
І зникаю. Темно. Далі і далі вниз…
Переді мною побілена стеля. Знайома кімната. І чийсь далекий, ледве вловимий голос промовляє до мене:
-Вітаю. Ти прокинулась жінкою

История cоздания стихотворения:

0
0


Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:
Количество читателей: 4252

Рецензии

Всего рецензий на это произведение: 1.
Тендітно і вишукано написано. Без сумніву, в вас - величезній потенціал поетичний...
2016-11-07 23:43:38

Оставлять рецензии могут только участники нашего проекта.


Регистрация


Рейтинг произведений


Вход для авторов
Забыли пароль??
Регистрация
В прямом эфире
Душевно откликнулось, дорогая Жанетта!
С теплом души к твоей душе,
Рецензия от:
Елена Максимова
2024-03-29 08:55:12
Один, услышав, утвердился...
Другой, напротив, обозлился,-
Их, к сожаленью, большинство...
Иисус собрать детей стремился,
А сатана над Ним глумился,
Распространяя ложь и зло!..
Так и сегодня происходит.
Не научился мир любви!..
Святую Истину находит
Душою кроткий в эти дни!
Рецензия от:
Василий Омельченко
2024-03-29 07:39:50
Просто чудово! До чого ж мальовнично, з великим почуттям описана звичайна, на перший погляд, подорож! Нових вражень і добрих пригод!
Рецензия от:
Владимир Рудов
2024-03-29 06:50:33
На форуме обсуждают
Іде вуйко Хрещатиком - 

Приїжджа людина. 

Запитує у зустрічних: 

- А котра година? 

Перехожі пробiгають, 

Позиркують скоса. 

Той рук(...)
Рецензия от:
Омельницька Ірина
2024-03-25 09:59:39
Коли забув ти рідну мову —

яка б та мова не була —

ти втратив корінь і основу,

ти обчухрав себе дотла.


Коли в дорогу ти збирався,

каз(...)
Рецензия от:
Омельницька Ірина
2024-03-25 08:29:11
Все авторские права на опубликованные произведения принадлежат их авторам и охраняются законами Украины. Использование и перепечатка произведений возможна только с разрешения их автора. При использовании материалов сайта активная ссылка на stihi.in.ua обязательна.