Автор: Маргарита Белявцева
Тема:Стихи для детей
Опубликовано: 2015-02-22 19:52:47
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Казочка про баранчика

За місточком, на лужку
Грав баранчик на ріжку
Грався з жабками в болоті,
Плавав з рибами на плоті,
Від вовчка ховався в ямі
Спів заводив з солов`ями
Цілий день,веселий ,бігав
Їв корінчики й горіхи.
Був охочий він до див,
Та до школи не ходив.

Спозаранку всі звірята
Йдуть навчатись, рахувати
Обминати річки буйні,
Не хапать гриби отруйні,
Розрізняти види квітів
Одне одного любити,
Берегтись від хижаків,
Не давити хробаків,
Старших звірів поважати,
А малих - не ображати
Щоб в усій сім`ї широкій
І порядок був і спокій.
Ось,урок веде сова.
Діти вчать нові слова.
Сзаду пишуть їжачки,
В них на спинках колючки.
Білочки - руденькі ніжки
Потайки гризуть горішки
Спереду малий єнот
Пише літери в блокнот.
Лапки тягнуть зайченята
Слухає розумний дятел.
Тільки наш малий баранчик
Поспішає на майданчик
Був квачем і трубачем,
Грався весело з м`ячем,
На осонні швидко біг
Та страшенно зголоднів.
Під кущами у куточках
Ягоди ростуть й грибочки
«Он який червоний гриб!
Я таких іще не їв!»
Тільки відкусив шматок-
Повалився на пеньок
Зтиснув ніжками живіт:
«Ой,не можу!Ой,болить!»
Так   розплакався сердешний,
Що прибігли всі тутешні
Мудра тітонька сова
Ліки з лісу принесла.
«Зізнавайся швидко,друже
Що ти їв, що занедужав?»
«Два малесеньких шматочка
Від червоного грибочка»
Наш баранчик крепко схиб
Це ж страшний, отруйний гриб!
Мухомором його звуть,
Не їдять та не беруть.
Ти б про це напевно знав,
Якби менше спав і грав
Й кошеня і цуценя-
Ходять в школу всі щодня
Ведмежата і сороки
Завжди ходять на уроки
Вчать чому летять хмарки,
З чого зроблені зірки
Школярі багато знають,
Школярі не малюки.
Лікували баранця
Та минула біль оця  
Він тепер до школи ходить
Не запізнюється

История cоздания стихотворения: