Автор: Маргарита Белявцева
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2017-11-09 17:35:31
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Назви мені ціну , я знаю що всі продаються
Я знаю як важко залишитись в світі вітрин
Зігни свою спину в полоні дурних
вільнодумців
З поламаним серцем в ляльковий театр
поринь
Я прима сьогодні, і байдуже, що мої руки
Прив'язані ,в жадібнім танці нездійснених
мрій
Мій голос зривається в простір ,невпевнені
рухи
В скляні твої очі врізались,торкаючись вій.
Я- муза, та гра моя бреше все тонше й
чистіше
Я -правда,що тане у в'язниці поламаних ніг
Я дякую залі за галас,а світу - за тишу
А більше- тобі ,що розбився та вмерти не
зміг
І звично,як в цьому зухвало-нахабному світі ,
Нас смикають дурні , що мертві від грошей
чуми
Та ми все танцюєм, як квіти,як пальмові
віти,
Виборюєм право ляльок називати людьми
История cоздания стихотворения:
Я честно не знаю как оно написалось.Я даже
прочесть его не могу) Ну не мой это язык
Это стихотворение написано очень заботливой и сильной мамой, звучит, как молитва, в ярких лучах добра и надежды, а какая энергетика! Спасибо, Людмила! С уважением! |
Рецензия от: Михаэль Шон 2024-03-28 23:31:35 |
Спасибо, Александр! Добру - быть! И мир не за горами... |
Рецензия от: Ирина Венжега 2024-03-28 21:35:44 |
Чудесно, словно песня. Спасибо, Ира. С теплотой и наилучшими пожеланиями к Вам. |
Рецензия от: Таня Яковенко 2024-03-28 21:09:39 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |