Автор: Паркин
Тема:Исторические стихи
Опубликовано: 2018-01-21 12:38:23
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Понад степом хмара диму
Тягне чорні крила.
Це палає десь на півдні
Ненька Україна.
Палять села бусурмани -
Вовча зграя з Криму.
Гонять в рабство полонених,
Стогін степом лине.
Приспів:
Там Оксанка - полонянка
виплакала очі,
Наче горлиця в сільцях
у полон не хоче.
Віддадуть в гарем до хана,
чи то до султана.
У неволі буде вічність ,
як та Роксолана.
Зарясніли в небі зорі,
Темна нічь гуляє.
Полонених сном зморило,
Варта теж дрімає.
Чуєш, доню, прокидайся,
Кличе вітер тихо,
Довгі коси ніжно пестить:
,,Ти біжи від лиха".
І Оксанка - полонянка
Розв,язала пута.
Вітер вказує їй шлях,
Слід ховає рута.
Гей Дніпро, стрімкі пороги,
А за ними воля,
Подолає тільки вітер.
В неї інша доля.
Прощавайте мамо з татом, білий світу, мої рідні!
Краще смерть, ніж неволя!
І кинулась Оксана з високоі Дніпровськоі скелі в бурхливі
води. З того часу в народі називають цю скелю ,,Дівочою".
История cоздания стихотворения:
Наверно вам поставлю
плюс, Иль нет, пятёрку с плюсом! ЛЮБОВЬ равняется ИИСУС! И в сердце мы с Иисусом! |
Рецензия от: Владимир Ярош 2024-03-29 10:09:36 |
Хороший стих. Только не на горному, а на горном пути. |
Рецензия от: Наталья Незнакомкина 2024-03-29 10:01:58 |
Душевно откликнулось,
дорогая Жанетта! С теплом души к твоей душе, |
Рецензия от: Елена Максимова 2024-03-29 08:55:12 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |