Отсутствует

Автор: Виктория Вербицкая
Тема:Песни
Опубликовано: 2017-10-12 16:34:24
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Метелики долі

І
Квіти на очах моїх гаснуть, як метелики долі,
На полях таких квітучих чомусь схили досі голі..
Бачу я - як птах летить, як тримає в дзьобі віття!
Степ колоситься-шумить, я тримаю в руках квіти...

П.:
День, щасливий день, несеться на спочинок. Вечір.
Ти, мене зустрінь, тріпочеться птахами бір.
Ти побач всесильну долю, обгорни за плечі!
Степ, зустрінь мене, миліше стало вже з тих пір!

ІІ

Степ, чому ти не яснієш колосками долі? Ми...
Говорити ми любили, степ мій, аж до темряви.
Прошу, поле, обійми мене за плечі, обійми,
І прилинь до мене вітром, колоском таким живим.

Квіти на очах моїх погаснуть як ті птахи,
Що в неволі помарніли, і занедбані ставки,
Рідні стави прагнуть волі, допомоги - береги,
Квіти в'януть на долоні, просять: "Не будь, життя,
гірким..."

П.:

ІІІ

І немає тиші, мовить стражданням ліс.
Що ж, який дарунок, степу, ти підніс?
Смуток це, легка зажура і квітуче поле,
Гратиме стражданням - забута неба доля...

05.05.13.

История cоздания стихотворения:

0

0

Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:

Количество читателей: 365

Рецензии

Всего рецензий на это произведение: 2.

8 КороЛев

Дійсно, мені теж не вдається нічого зрозуміти - окрім великої журби; то нехай вона безслідно розсіється!

2018-04-12 02:03:37

Я Есть

Ой і намішано всього...і поле (квітуче, а схили голі, хоча які схили у рівного поля?), і степ, і бір, і ставок, ще й метелики. Нема якоїсь певної лінії, стрункої і логічної послідовності. Навіть емоції нема за що зачепитися, бо кидаєшся думками то туди, то сюди, щоб хоч щось зрозуміти...
Не знаю, як воно співається, але читати було не дуже, бо хотілося все ж зрозуміти хоч щось...
Вибачте, може це у мене проблеми із сприйняттям. Але не сподобалось.

2017-10-12 18:31:58

Оставлять рецензии могут только участники нашего проекта.

Регистрация

Рейтинг произведений