Автор: Гетманец А
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2017-08-24 18:58:47
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Повертався завжди лиш туди, куди справді хотів:
до бешкетного пса, до зухвало-нахабних котів;
до кімнати з каміном, до пледу та до теплоти –
в дім де сходяться всі дороги його,
всі Світи.
Залишав свій пал в передпокою на гачку –
обіймав дружину, всміхавсь, цілував дочку.
Грав у шахи, читав, мав решту земних забав.
Загортався у спокій вовняний і
засинав.
Від уваги тікала, веселощів, інших марнот,
необхідності бути взірцем незліченних чеснот
до пустого житла, де обплетені стіни плющем –
тамувала чилійським червоним
невтішний щем.
ЇЇ день дотлівав без жодних життя ознак.
Й відчувала, ніби, що робить все знов не так.
Сумувала – туга за ним та не знала меж.
Сил не мала на спроби міняти щось.
Віри теж.
История cоздания стихотворения:
Сподобався вірш, дякую |
Рецензия от: Кударенко Елена 2024-03-28 15:14:48 |
Так, Едуарде, спочатку серце просить хоча би трохи відпочить, і тільки потім починає у всі колокола дзвонить. Дякую за вірш. |
Рецензия от: Михайло Вечера 2024-03-28 15:05:09 |
Да, Саша, жизнь как рулетка - никогда не знаешь, где найдёшь, а где потеряешь. |
Рецензия от: Михайло Вечера 2024-03-28 14:59:22 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |