Автор: Елена Степина
Тема:Стихи о войне
Опубликовано: 2023-10-15 13:32:39
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

І бажаймо разом ми усі одного

Хліба вдосталь, а голод,
Так спекотно, а холод.
Замерзає в мені зголодніле дівча,
І щось дуже важливе по краплі втрача.

Вже не літо, вже - осінь,
Ми далеко десь досі,
На планету разом залетіли, чужу,
Перетнули назавжди червону межу.

Краєвиди знайомі,
Ті ж графіті на домі,
Але ні, це планета вже інша, не та,
Під прицілом тут кожний рахує літа.

Тут всі плани - даремні,
Дні та ночі буремні,
Небо стало важким, а земля тут хитка,
І не знайдеш в щасливе минуле містка.

Світ потрапив в облогу,
Мо набридли ми Богу?
Як повітряна кулька літає життя,
І рахує тут кожний приліт та збиття.

Але сіймо насіння,
Вірмо в наше спасіння,
І бажаймо разом ми усі одного!
Бог - любов, ми - нервові клітини Його.

История cоздания стихотворения: