Автор: Маргарита Шеверногая
Тема:Стихи о любви
Опубликовано: 2017-12-23 20:14:47
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

В останній раз

Вона приходила завжди «в останній раз».
Зітхала млосно і натхненно віддавалась.
Коліна (й вище) цілував – вона сміялась,
Стогнала голосно, стрибаючи в екстаз…
Завжди кохалася, немов в останній раз.

Слова кохання їй на вушко шепотів,
Вона ж про це кричати вголос не боялась,
З його страхів і несміливості знущалась,
А з мрій утримати назавжди – й поготів,
Адже сама балансувала між світів.

А потім зникла… бо прийшов нарешті час
Птахам-зальотникам у вирій відлітати.
А він чекає, не пускаючи до хати
Нікого… Мріє без жалю і без образ
Хоча б побачити її в останній раз…

История cоздания стихотворения:

Я знаю, що стилістично правильно буде не в останній раз, а востаннє. Але так вже написалося…

* Птахи-зальотники – тут: гра слів.
ЗАЛЬО́ТНИК, а, чол. Чоловік, що любить залицятися до жінок, волочитися за ними.
Асоціації з перелітними птахами; з людьми, які не можуть бути довго на одному місці; з коханцями і т. ін.