Автор: Григорий Божок
Тема:Стихи о любви
Опубликовано: 2013-01-30 10:33:45
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

ГОЛОС КРОВI

Нема  складнішого  питання
Як  в  тілі   крові  обертання.
В  ній  доля  предків  віковічна,
Постава  нинішня  велична,
Аристократичність  і  шляхетність,
Вишуканість  і  дотепність,
Слова  і  вчинки  виняткові –
В  житті  панує  голос  крові!
Тут  гідність  й  честь – не  пусті  звуки,
На  слабшого  не  здійме  руки,
Милість  впалому  подасть,
Правда  і  Бог – життя  і страсть!
Бажання  щастя  ненаситне
Коли  заграє  кров  блакитна.
Які  б  часи  не  панували,
Не  буде  жити  з  ким  попало.
Перед  покидьком  не  пасує,
Серед  нещирості  сумує
В  дружнім  колі - всім  наснага
Та  іскрометності  відвага.
Роки  ідуть,  віки  минають -
Порядність  гордо  зберігають.
Непритаманна  тут  підступність,
Для  зради – повна  недоступність!
Сирість  дратує  ця  незвичність
І  недосяжна  їй  величність.
Все  спадкоємно  від  основ -
Витонченість  і  блакитна  кров.
Сам  Сатана,  коли  стрічає,
Шанує  й  тепло  привічає,
Балом  велить  урядувати,
Грішників  милувати,  карати.
...Не  страшно  старитись  тому,
Хто  любов  віддав,  бо  знав  кому,
Слухав  і  чув  голоси  крові
В  жагучій  пристрасті  любові.
            29.03. 2011р.

История cоздания стихотворения: