Автор: Григорий Божок
Тема:Философские стихи
Опубликовано: 2013-02-19 12:45:13
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

ПРО ПАНУВАННЯ

                    1
Панування:  над  державами – держави,
Над  народами – народ,
Столичне  місто – над  містами,
Станів,  посад,  смаків  і  мод.
Держава  силою  панує,
Народ  зверхністю,  мовою  бере,
Столиця  статус  експлуатує,
Все  інше  також  щось  дере.
Панівний    фору  завжди  має
В  стані,  законодавстві,  у  моралі,
Бо  він  інших  заставляє
Вчитися,  робити,  бігти  далі.
Права  людини  рівно  дишуть:
Серед  рівних – є  найрівніший.
То  ж  меншини  не  ради  слави
Виборюють  собі  державу!
                     2
Ну  що  тут,  друзі,  вам  казати
Про  Іудею,  Рим,  Панмонголізм -
Всі  в світі  хочуть  панувати:
І  Третій  Рейх й Панамериканізм.
Читайте  казки,  де  принцеси
Чи  принци,  царі,  королі
Височіють  над  своїм  плебсом -
Володарі  душ,  держав,  землі.  
Корупція  скрізь  процвітає,
Чиновник – пан  бере  хабар,
Олігарх  політика  купляє,
Бандит  влаштовує  «базар».
                    3
Бабу  Катю  у лікарні
Зроду – віку  не  пройдеш,
Поки  подарунок  гарний
Ти  їй  в кишеню  не  вкладеш.
Дитя  в  садочок  ти  ведеш
Чи  раптом  вже  пішло  до  школи -
Гроші,  подарунки  скрізь  несеш,
Панує  запобігливість  довкола.
Що  там  про  виш  уже  казати:
Вступити,  вчитись,  іспит  скласти -
Скрізь  «на  лапу»  треба  дати,
Хоч  наука  і  не  світить  щастям.
                        4
Є  стан  чи  сан,  а  чи  посада,
То  ти  вже  пан  і  височиш,
Коли  ж  пробравсь  наверх,  у владу -
Найбільший  маєш  тут  бариш.
Тепер  так  є  й  завжди  було,
Коли  у  праці  розділились:
Одним  добро,  а  іншим  зло,
Лиш  всі  би  Господу  молились.
Він  наверху  найвищий  пан:
Душею  й  тілом  владарює,
Всім  чітко  визначає  стан,
Бо  усіх  бачить  і  все  чує!

История cоздания стихотворения: