Автор: Григорий Божок
Тема:Мистика и эзотерика
Опубликовано: 2017-07-13 18:33:07
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Шукаєм в смерті вічний спокій,
Котрий ще треба заслужити,
Куди веде тяжка робота,
Яку потрібно всім зробити.
Смерть несе нестерпний біль,
Що не сумісний із життям,
Й повзе до серця звідусіль,
Приводить, врешті, до кінця.
Та не від смерті мрець трясеться -
Від тЯжких, непосильних мук,
Коли все трощиться і рветься:
Бо смерть - це болю абсолют.
Збороть його нема зусиль,
Мозок кипить, серце палає:
Такий страшний, нестерпний біль,
Що душу з тіла витісняє.
Мрець лежить з відкритим ротом:
В останнє кисень надихАть,
Душа біжить від нього скоком,
Мабуть, тепер вже не догнать.
Лиш з тіла відійшла душа,
В круглих очах від здивування
Погляд враз потухшим став
Й навік спинилося дихАння.
Як поряд хто з своїх стоїть
Й померлому закриють очі:
В обіймах смерті вічно спить
Немов земля темніша ночі.
Вже п’ять годин, півні співають,
Світло спокійно вимикають,
Люди народжуються і помирають
І так життя завжди триває.
Тож будьте, людоньки, здорові,
Онуків й правнуків ростіть,
Щоб в ваших діях й кожнім слові
Радість свою в житті відчуть.
Не накоплюйте болячки,
Не творіть і лишній гріх,
Будьте мудрі і терплячі-
По два метри є для всіх.
2.07. 2017р., с.Лозовий Яр
История cоздания стихотворения:
Спасибо, Владимир! Добровольно не уйдёт... Обучает наверно двойников...Прими мою поддержку! +++ !!! |
Рецензия от: Эдуард Неганов 2024-03-29 13:36:04 |
Браво, Михаил! Чудесная
песня и Ваше исполнение!
+++ !!! Оценки по стихотворению: Ритм: 5 Размер: 5 Рифма: 5 Метафоричность и целостность образов: 5 Эмоциональное воздействие: 5 Глубина мысли и точность логики: 5 |
Рецензия от: Эдуард Неганов 2024-03-29 13:27:28 |
Дякую, Виктор! Тема не избитая и очень нужная для нашей жизни! Понравились стихи!+++ !!! |
Рецензия от: Эдуард Неганов 2024-03-29 13:19:17 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |