Автор: Григорий Божок
Тема:Гражданская лирика
Опубликовано: 2018-01-20 17:07:24
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Пливе у сірій безвісті нудьга,
пливе безнадія і стиха хлипає
сум. Плачуть голі дерева, плачуть
солом’яні стріхи, умивається сльозами
убога земля і не знає коли усміхнеться.
Михайло Коцюбинський. «Fata morgana»*
Шибок не видно від снігів,
Вода у хаті замерзала,
Вітер у комині звірів,
Черінь холодна прилипала.
Тілами грілись на печі,
Ковдрою повністю вкривались,
Куди не кинеш - над усім
Страшенна бідність лютувала.
Щоб протопити хоч сміттям,
Зварити борщ чи бараболю,
Вдова, ризикуючи життям,
Вночі солому крала в полі.
Не украдеш, не проживеш –
В колгоспі даром працювали,
Податки з дому ще несеш -
Все цій державі було мало.
На плечах вдів і їх сиріт
З руїн країну відновили
Після війни - пішли у світ
Та все ж по – людському не жили.
Воду в ставку там хтось хрестив,
В відрі крижина в своїй хаті,
Щоб ти так мав і щоб так жив,
Хто хоче нас назад вертати…
Хоч і державу свою маєм,
Все ще по - старому крадЕм,
Бо нам не платять, оббирають,
То ж виживаєм, не живем.
В Дніпро стрибають бугаї,
Попи з кропилами метляють,
У місті, в селищі, в селі
Знов бідність клята процвітає
Де ж та правда в своїй хаті?
Де сила і воля?
Коли ж станем панувати
У сторонці свОїй?
На коліна не упали,
Отже, є надія,
Хоч ні разу не обрали
Ми свого Месію.
Україна починається з тебе,
Нудьга чи безнадія,
Не уповай лише на небо,
А здійснюй свою мрію.
Воду і дітей хрестіть
Від лоба на груди,
Не виживайте, а живіть
Як в світах кращих люди!
19.01. 2018р., Київ
*На початку 20 та 21 століть Україна пройшла
через страшні експерименти відчуження,
обезземелення і виселення з рідної землі.
За прогнозами ООН з 52млн. українців
в 1991р в ній залишиться у 2050р біля 35млн.
(в межах 1991р). І цей прогноз справджується,
якщо не трапиться чудо...
История cоздания стихотворения:
Доброго дня, Наталя
Володимирівна! Держіть
переклад: КОРАБЛИИК Той ранок таким був немислимо свіжим, гойдались росинки вздовж стежки сильніше, а поблизу хвіртки цвіли маргаритки, і равлики грілись у ліжечку квітки. А тут, по калюжі, так легко, відважно в далекі краї плив кораблик безстрашно із аркуша ще не старої газети, в якій друкували поеми поети. І сонце яскраве, і вітер попутний вітрило оббризкали вмить перламутром, Світилися в серці відрадні надії, і ранок був свіжим, і купчились мрії. -- Де Ви, Наталочко Володимирівно? Відгукніться! |
Рецензия от: Лисич Валентина 2024-03-29 16:12:04 |
Така приємна подорож. А це моє Не промовляй "помовч, зажди"... Авторский переклад - "Не говорите мне, потом" Не промовляй "помовч, зажди". Ти Прометей в коханні - любий, У дотиках пульсують груди - Трояндами тремтять з жаги. Притулок пташкою знайти, Росою - проліском багнета. Здобуток бути назавжди З козацьким - альфа та омега. Ще вранці скелю віднайти Де провокують в мріях хвилі - Тотем* безодні на стриптиз - чи в тім пророцтво від Сивіли. В день судний скинути корсет - Коханий мій - геть забобони. Світ дивовижний без кордонів, Приникшим біля стоп Скарлет. Не промовляй "помовч, зажди"... *Тотем* - в данному випадку Посейдон. 22. 02. 2022. Не говорите мне потом Потоком чувств, скользящих мимо, Я женщиной хочу стать, милый, Цветущей розой за окном, Синицей в трепетной руке, Сверкающей росой... Стихией, Взрывной и павшей на рубеж, Исполненной казачьей силы. И полусонной на заре Прибой послушать говорливый. Концы ли в воду Пер-Лашез - О нас в пророчестве Сивиллы: В день судный скинуть на скамье С любимым все свои невзгоды - Сей жизни обнуляя коды, Распятых в жаждущей Скарлет. "Не говорите мне, потом"... |
Рецензия от: Сколибог Олег 2024-03-29 16:06:10 |
Геннадий, мои овации Вам
и восторг. Великолепное стихотворение. Мира Вам, здоровья, добра, творческого вдохновения. |
Рецензия от: Таня Яковенко 2024-03-29 15:44:27 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |