Автор: Анна Лисицина
Тема:Философские стихи
Опубликовано: 2013-10-13 20:13:25
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Діалектика

...Тільки-но вийшов запас антисептиків
і, уявлялось, прийшов відпочинок -
знову мене (без пояснень причини)
тягне вперед по життю діалектика...

В повній свободі і повній залежності,
в дощ і засуху, у спеку і холод,
у підземеллях, в полях і у горах
тягне закон боротьби протилежностей...

Через палаци, що сповнені капостей,
через базари із "хитрим" товаром,
й бібліотеки, де сумнів і чвари,
тягне закон зміни з кількостей в якості...

Від сірника, котрим пальці попечені,
від зашарілості в миті нестиглі,
від чорних слів, відокремивших біле,
тягне "подвійний" закон заперечення...

Дихання друге не в першій реальності
вже відкривало себе у дорозі,
роблячи дух мій занадто дорослим...
Тягнуть, і геть не спочити у сталості...

Інколи мріється про метафізику,
та зрозумів я, на день зупинившись:
щастя нема ні мені, ні всім іншим,
сонце і місяць - "не ті", "не такі" зірки...

Тягнуть, зробивши знесиленим скептиком,
всі ці закони - моє керівництво...
Сам напросився на це виробництво -
там, де натхнення дає діалектика...

История cоздания стихотворения: