Автор: Ника Неви Тема:Свободная тема Опубликовано: 2016-05-27 23:09:51 Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
...я дам тобі фору...
Ніч темноока разом с тобою тисне на жалість, Дивиться в душу очима нічийного песика, Попіл кохання… Залишилась тільки зухвалість, Краще мовчи, Так обридла суцільна патетика. Хочеш я вигляд зроблю, Що щаслива без краю, Й досі належу тобі, Наче Баху - дев'ята соната, Скільки не кресли над нотою «сі» Недолугу фермату, Вже не люблю… Не люблю… Не люблю… Не кохаю. Можна прикрасити ночі вином Та чуттєвими зойками, Можна білизною, Кольору квітки в волоссі іспанки, Тільки то буду не я… То лише пересмішниця сойка, Ні… це залишу наступним твоїм коханкам. Дай мені формулу щастя, Я ж дам тобі фору, Фору, щоб зміг ти дістатись колись до суті, Разом з коханим, то інше, ніж просто поруч… Тож, я давно, Безнадійно, Для тебе відсутня…
История cоздания стихотворения:
0
0
Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:
Количество читателей: 607
Що тобi сказати, Нiко? Твою "фору" - не перестрибнути...ну ось нiяк - без варiантiв! Як же ж зрозумiло i ...так вишуканно- шедеврально. Так...клац ! I - знов шедевр! Дякую! Це - Поэзiя!
...Так мені боляче стало чомусь, я не знаю,
ніби розрізали навпіл весь світ:
ось де – кохання - палке, і таке незвичайне,
там от – немає його навіть тіні…
Так би хотілось - комету за хвіст, або зірку,
або ж - єднання, і щоб – як у тангО...
Та не завжди вистачає порозуміння,
іноді все обривається нотою «до…»
Може, комусь і "обридла суцільна патетика", але тут - "суцільна першокласна поетика" )))))) Вишукана, витончена, але незважаючи на це зрозуміла. Хоч мені, наприклад, щось там недолуге над нотою "сі" доводиться сприймати на інтуїтивному рівні. Сподіваюся все ж, що інтуїція дає мені слушне тлумачення )))) А отут: "Разом з коханим, то інше, чим просто поруч…" я би порадила замінити коротеньке слово "чим" таким же коротеньким "ніж". Взагалі, Ніко, чудові враження від "поетики", таке глибоке і вишукане... Та я вже про це писала.
Тетяночко,так приємно,що ти завжди така уважна до моїх спроб писати українською.
Щиро дякую тобі за підказки та такі теплі слова.
Ти завжди мене надихаєш не полишати ці спроби.
Дякувати не передякувати
Изысканный рисунок стиха и чувств! А за 9-ю сонату Баха - особый респект.
Как тонко интеллигентно о том, что не существует или принадлежит другому!
С теплом
Стих, как дорогое выдержаное вино, раскрывает букет волнами послевкусия. Вот вдруг вспомнил про ноту "си" - последнюю в октаве..., да еще с ферматой... Ваша поэзия элитарна. Представил Вас на крыше блоковского дома, где собиралась поэтическая элита. Вы были бы там своей, не сомневаюсь
Володяяяяяя....
Как это непередаваемо приятно, когда ты получаешь от читающего твои строки такое глубокое понимание! Всё верно нота "си" последняя нота в гамме и фермата над нотой означает, что исполнитель должен в этом месте увеличить длительность звука по своему усмотрению,но не до бесконечности, а как говорят "пока не растает звук", так и в чувствах - можно сделать заключительную ноту длиннее, пока окончательно не исчезнет чувство, но нельзя заставить себя любить,если чувство ушло никакими ухищрениями.
Ещё и ёщё говорю Вам спасибо за умение понять мои не всегда понятные строки
и за столь высокую оценку моих стихов. Спасибо, что не даёте мне расслабиться.
Ника, мне все это понятно - я же играю на ф-но достаточно серьезную классику. Вы, как я понимаю, тоже имеете отношение к музыке, зная такие тонкости. Но как тонко вплетено в ткань стиха. Нет слов. Это Вы не даете мне расслабиться
С теплом
Увы, нет))
Меньше года училась играть на фа-но, но это был не мой инструмент и сколько мама не уговаривала продолжать всё равно бросила, но малый набор знаний остался))
Тем более приятно, что Вы как музыкант меня не побили))
Я ледве-ледве себе втримал, щоб не відгукнутися на цей вірш експромтом.
Але не схотів марнувати почуттів, які в мене викликав цей вірш,Ніко.
Всі інші слова мабудь будуть зайві.
Кожного разу, читаючи твої вірші, Ніко, дивуюсь глибині
та вмінню передати особисті почуття читачу.
Цей твір - не вийняток: глибокий, проникливий і чуттєвий.
Дякую, Любонько.
Мені дуже приємні твої слова. Бо, як що читач не відчуває того, що хотів сказати автор, нащо тоді автору взагалі братись за це діло)))
2016-05-28 09:37:41
Оставлять рецензии могут только участники нашего проекта.
Все авторские права на опубликованные произведения принадлежат их авторам и охраняются законами Украины. Использование и перепечатка произведений возможна только с разрешения их автора. При использовании материалов сайта активная ссылка на stihi.in.ua обязательна.