Число 28. Як знищували українську мову / АП Т. Лавинюкової - Парость виноградної лози / |
Автор: Ника Неви
Тема:Стихи о войне
Опубликовано: 2017-02-03 12:53:04
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Я остання куля в його магазині,
Я маленька, дурна та налякана.
Він не молиться нині ні Батьку, ні Сину,
Лиш до неба шепоче:
«Ні, не загину…»
Я не плачу…
Нема сенсу плакати.
Я воліла б застібкою бути на сукні,
А ще краще – блискучим ґудзиком,
Бути свідком цілунків його незабутніх
Та чекати коли він дістанеться суті,
Що кохання чарівна музика.
Я хотіла би бути малим дзвіночком
Чи у брязкальці намистинкою,
Щоби зранку будити його синочка
Та збирати сни і казки до візочка,
Щастя в’яжучи павутинками.
Я маленька куля …
Мій шлях у набійник,
Звідти в пекло ствола…
А надворі зима…
Я загину сьогодні, не здійсняться мрії
Та залишу йому хоч маленьку надію…
Тільки б знати, що згинула…
Недарма...
История cоздания стихотворения:
Прекрасное стихотворение! Браво, Сергей! Новых Вам творческих удач! |
Рецензия от: Сергей Андрейченко 2024-04-23 09:22:49 |
Крик души. |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-04-23 08:37:36 |
Замечательное светлое стихотворение! |
Рецензия от: Азинелло 2024-04-23 02:30:35 |
Мне любая музыка нравится если это музыка, а не какафония. (...) |
Рецензия от: Мишигас 2024-04-22 10:30:06 |
У одних голова на
двери, И ученье про мертвого плотника Разжигает страсти внутри, Не понять им простого работника, Восхищённого с фузом гитарой...(...) |
Рецензия от: Атеист 2024-04-17 22:27:42 |