Автор: Виктория Пихалова
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2013-04-07 13:42:51
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Єдина потіха

Все так же буде, як і зараз:
Дніпро і кручі, й небеса,
Таким же буде білий парус,
Такою ж – берега коса.

Садок цвістиме і каштани,
Знов літо буде, знов зима.
І радість нова ще настане,
І муза буде, і слова.

Лише мене – краплини в морі –
Ніде, ні в місті, ні в селі,
Ні в щасті сяйному, ні в горі
Уже не буде на Землі.

Для мене все земне вже зникне.
Не буде світла, темноти,
Відійде все й чуже, і рідне.
І пісня зникне назавжди.

Одне лиш те сьогодні тішить
Посеред прикростей, журби,
Що труд мій слід таки залишить,
Що пісня житиме з людьми.

История cоздания стихотворения:

Этот стих написал мой дедушка!К сожалению, его уже нет с нами,но я бы хотела чтобы его произведения читали, говорили о них, восхищались или критиковали!