Автор: Виктория Пихалова
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2013-04-10 21:15:25
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Вдома

Знов дитинство моє
Тут мене зустрічає
На околиці цій
В нашім любім селі,
Тут емоцій, чуттів
Досхочу вистачає, -
І солодких утіх,
І колючих жалів.

Жаль дитинству вернутися
Більш не судилось,
Бо вже хугою юні
Літа замело.
Та відрадно, що тут
Воно ще залишилось,
Що його береже
Моє рідне село.

Ось несеться воно
Босоного, крилато
Повз окопів-руїн
І квітучих садів,
Від найперших пенат,
Від старенької хати
До безмежно широких
Попових ярів.

То до школи по вулиці
Цій поспішає,
То із берега в воду
Летить стрімголов.
Все пов’язане в споминах
З милим цим краєм,
Все найперше сплелося
В душі з цим селом.

Хай до мене холодна
Зима завітала,
Сипле в ноги уже
Хуртовину круту,
Тільки тут в мене вічні
Весняні портали,
Тут роки мої завжди
У буйнім квіту.

То ж душі молодій ще
Привільній, широкій
Досягать без зусиль тут
Найвищих висот,
Неповторний домашній
Стрічаю тут спокій
Та єдино багатий
Сердечний комфорт.

История cоздания стихотворения: