Автор: Виктория Пихалова
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2013-04-13 20:07:27
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Шляхи здалеку

Доріг заснована мережка
Повсюду в’ється із далі,
А кожен шлях і кожна стежка
Свій напрям мають на Землі.

Доріг співучих павутину
В путі запитую щораз:
Куди ви плинете невпинно
У цей шпаркий та рвійний час?

І чую серцем до знемоги
Коліс бігучий перегук:
По всьому світі всі дорги
Ведуть звичайно ж в Кременчук.

Летять шляхи п’янкі до тайни,
У вухах вітер не стиха.
Мету відносить безугавно
У даль стурбованість лиха.

Та хай – неспокій, хай – тривоги,
У світ нехай – невпинний плин,
А на яку не стань дорогу,
В них напрям здалеку один.

Природи чую голос певний,
Гарячий чую серця стук:
І нові всі шляхи і древні
Ведуть безспірно в Кременчук.

История cоздания стихотворения:

Этот стих дедушка посвятил нашему городу,в котором он жил!