Автор: Шон Маклех Тема:Свободная тема Опубликовано: 2014-06-27 17:34:33 Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Слухаю дощ
«Чуєте: дощ,
Де як у гай тільки
Через вулиці
Веселі зайчики…»
(Майк Йогансен)
Якби хто знав
Як я люблю в суботу
Перетинати вулиці
Оці – з бруківкою,
Коли дощ – піснею,
А я з парасолькою
До землі паралельною
До Космосу перпендикулярною.
Люблю блукати з томиком Евкліда,
Лишивши вдома свого кота Томика
Порожніми вулицями
(Бо дощ і всі сховалися)
Подумки чергову теорему розв’язуючи
(Бо я в Ірландії).*
Парасолька стає барабаном
Чи то литаврами
На яких дощ грає мелодію Всесвіту
(Бо він теж музИка,
Бо тут на острові всі скрипалі,
Навіть домиська і віхоли).
А я такий чорно-білий**
У плащі-сутіні з бородою білою
Йду вже століття
З вулиці «сьогодні» на вулицю «завтра»,
А люди помирають і народжуються,
Хворіють і видужують,
Плачуть і сміються,
А за склом вікон жінки,
Що колись були молодими і красивими,
Чоловіки, що колись вміли мріяти,
А я все йду і на це місто
Дивлюся. Навіщо?
Може для того щоб
Сказати людям:
«Вбийте війну у своїй душі!
Прости живіть!»
Примітки:
* - в Ірландії кожне життя людське – теорема. Її треба ще довести…
** - і не тільки зовні. Принаймні тоді.
Авторський переклад з ірландської (гельської).
Ще примітка: ах, люблю я старі пожовклі фотографії ХІХ століття, не
тільки дощ…
Белфаст, 1973
История cоздания стихотворения:
0
0
Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:
Количество читателей: 581
я не народився в Ірландіїї. і в Україні теж не народився, хоча сходив її степи, сходив дніпровські крічі, топтав вереск її Полісся...
і тому скажу-спитаю: то певно серце, народжене там, на обвітреному всіма лихами острові, чи тут, на политих тисячолітньою бідою землях зможе говорити так? і так ходити між "вчора" і "завтра", і вирішувати теорему життя...
(не стрічалося мені оце "вбийте війну у собі" вже з півстоліття. а чув я його, і теж дідо старезний промовляв до старших за мене... і забув...)
И не пойму я, почему все стало серым и прозрачным...да, дождь идёт и, однозначно, он размывает краски дня. Но шепотом своим маня, он обещает томный вечер, камин, коньяк и шаль на плечи и томик хокку у огня....
Я увидела серо-белое панно .... очень добрый у вас вышел стих, уравновешанный, не смотря на то, что требуется доказывать теорему...а может и не требуется... Мне звхотелось добавить красок...Простите мне великодушно. И спасибо за вдохновение.
Дякую за відгуки! Вибачаюсь, що зразу не відповів - я рідко коли засиджуюсь за компьютером. Я пробував писати різними слов'янськими мовами. Але не завжди виходило вдало - я це сам відчував. Навіть переклади інколи не звучали виходили погано... Мову треба не тільки знати - мову треба відчувати... Так що пишу як вмію...
Да, Шоне... Мабудь в Ірландії люди не менше за україньців пізнали поругу національної гордісті... І чому не живеться всім спокійно? Мабудь жага до наживи...
Шановний, Шоне. Мені не до вподоби, коли застосовуються такі обтічні формулювання... Я звик казати: огидно влаштований... Як казав мій покійний дядько: "Человек - это гадость!"... Я з часом його категоричність зрозумів і змирився з тим, що це саме так... Гірко це усвідомлювати, але замало таких людей, які не прагнуть великих грошей ціною болю і страждань других людей. Кожен з нас з совісттю своєю впорався б...
В Ірландії трагічні події повязані з британським імперіалізмом - жадобою Британії збрегти імперію з релігійним екстремізмом - католики вже століттями ворогують і воюють з протестантами.
Дуже зворушливо. А мені чомусь спочатку Поділ київський став у уяві, а потім в Кам*янець-Подільський перенеслась. Не завадила навіть згадка про Ірландію )
Дякую за відгук! Цікаве Ви поставили запитання... У кожної людини є країни і культури які їх зачаровують.... І якби я тут виставляв свої твори ірландською мовою - мене би тут ніхто не зрозумів. І не тільки тут...
Спс. Вспомнилась старая
песня:
Тропинка узенькая вьется
Через сугробы вдоль
плетня.
Я прохожу, а у колодца
Судачат бабы про
меня...
Дальнейших творческих
удач.
Все авторские права на опубликованные произведения принадлежат их авторам и охраняются законами Украины. Использование и перепечатка произведений возможна только с разрешения их автора. При использовании материалов сайта активная ссылка на stihi.in.ua обязательна.