Нет статуса

Автор: Шон Маклех
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2016-10-26 23:28:52
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Вулиці, на яких ми вмирали

                         «На клич меча вставали серед тьми
                           Всі, хто ще міг в бою стояти.
                           Вінець свободи здобували ми,
                           Вітчизни діти і солдати.»
                                                                 (Шандор Петефі)

               Пам’яті полеглих за свободу
               На вулицях Будапешта у 1956 році

Осінь, коли дозрівали плоди,
Осінь, коли небо було холодним,
Осінь торкалось обличчя:
Мого і людей на вулицях Будапешта:
Якщо терпіти несила: кров на бруківку
І душі в небо. (А над містом сутінки шовку)
А до землі виснуть яблука –
Вибухне моє серце: я нині повстанець,
А серце моє не з воску,
І навіть не кришталеве,
Серце моє гаряче: таке людське і живе
Віддам тобі – Вітчизно,
Віддам тобі – Свободо,
Пройдуть холоди й дощі,
І змиють кров з бруківок
І брудні сліди окупантів,
І може лишиться пам’ять
Про нас, що лягли на бруківку,
Що пішли під кулі і танки,
А вітер що так холонув
На хвилях плинних Дунаю,
Що так свистав у руїнах
Мого чарівного міста,
Він прилетить знову
Торкнутися стиглих яблук
Осені Будапешта.
Хотіла моя пісня
Ввібрати щедрість осінню,
Але в мою пісню
Ввірвався гуркіт танків
І чоботи окупантів
Гупали моїм містом
За яке ми вмирали…

История cоздания стихотворения:

0

0

Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:

Количество читателей: 221

Рецензии

Всего рецензий на это произведение: 2.

Юлия Щербатюк

Дуже проникливі і пронизливі рядки, сповнені невгамовного болю!

2016-10-27 13:15:11

Шон Маклех

Дякую за відгук! Я просто дуже добре пам'ятаю ті трагічні події... Ніби вчора це було...

2016-10-27 23:54:32

Юлия Щербатюк

Пам'ять - одна з небагвтьох людських рис, яка завжди з нами. Наша нагорода і наше покарання. Наша радісь і наш смуток!

2016-10-28 00:28:39

Осычанка

Хотіла моя пісня
Ввібрати щедрість осінню,
Але в мою пісню
Ввірвався гуркіт танків
І чоботи окупантів
Гупали моїм містом
За яке ми вмирали…(с)

Невже ми приречені на вічний коловорот трагедії, фарсу...фарсу, трагедії...?

2016-10-26 23:59:00

Шон Маклех

Історія часто повторюється.... Хотілося б, щоб люди стали хоч трохи розумнгіші, але де там...

2016-10-27 23:55:14

Осычанка

Учитель тот же: Крест его, Голгофа,
и вечен холод из под врат стены
которой оградились мы от Бога…
…но Он печет нам хлеб, и сочиняет сны…

2016-10-28 00:15:57

Осычанка

Учитель тот же: Крест его, Голгофа,
и вечен холод из под врат стены
которой оградились мы от Бога…
…но Он печет нам хлеб, и сочиняет сны…

2016-10-28 00:15:57

Оставлять рецензии могут только участники нашего проекта.

Регистрация

Рейтинг произведений