UA
|
Уже недалечко червоне яєчко: Вербна неділя в історії та традиціях / АП Т. Лавинюкової. "Важлива подія" / |
|
Число 28. Як знищували українську мову / АП Т. Лавинюкової - Парость виноградної лози / |
|
|
Автор: Шон Маклех
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2019-11-23 16:13:54
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Плащ пошитий з дощу
«Розпростер своє небо,
Що відривається
Від останньої
Нитки дощу…»
(Пауль Целан)
Краще пошити собі прозорий плащ
З ниток осіннього дощу холодного,
Аніж майструвати для себе плаху
З дерева крислатого пізнання добра і зла.
Краще бути схимником і мовчальником
Сумного вчителя Падолиста –
Монаха ґотичного кляштору осені.
З ниток дощу плете мені сумна пора одяг,
Бо я подарував свій светр солом’яний
Мавпі білій з сумними очима –
Німому свідку снігу лапатого.
А потім я вдягну дерев’яну сорочку –
Коли осінь стане нестерпною,
Коли дерева прийдуть гостями здивованими
У мою хижку кам’яну і холодну,
Коли розкажуть мені про марне чекання
Пори сонячної анемон білих,
Коли Бог зажурений мені подарує
Свої сині повітряні капці і нагадає про дощ –
Такий же шовковий, як дорога у степи загірні.
Краще я піду в темряву тиху і темно-синю,
Ані ж буду слухати марні крики чапель –
Сірих птахів чекання.
Зазираю у воду прозору –
Воду передчуття зими:
Виглядаю там одкровення
Того – незнаного і небаченого…
История cоздания стихотворения:
0
Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:
Количество читателей: 206
Рецензии
Дякую за такий цікавий відгук! 
сумна казка. хочу
'слухати марні крики чапель – Сірих птахів чекання.
| Из фильма хотим себе
друга, Любовь же вручает из лУга! |
| Рецензия от: Владимир Ярош 2024-04-29 13:27:09 |
| Дякую, зворушливо |
| Рецензия от: Тимошенко Олександр 2024-04-29 13:17:16 |
| Наївні сапієнсы, які
вважають, що окроплення
попом водою: квітів, яєць
і пасок та іншої їжі,
робить їх особливими,
викликає напад сміху. А
все тому, що якийсь
рабин, який наказав двом
спільникам вкрасти осла і
приїхав на ньому в якийсь
давньоєврейське місто, де
його жителі, як злодія,
проганяли та били
пальмовими гілками. А
тепер жителі країн, які
ніякого відношення не
мають до єврейського
народу, чомусь радіють
цій події й дубасять один
одного, в тому числі й
дітей, гілками верби та
засуджують «Верба хлест,
бий до сліз». Що це за
дичина? Навіщо потрібно
бити до сліз дітей? Оценки по стихотворению: Ритм: 1 Размер: 0 Рифма: 0 Метафоричность и целостность образов: 0 Эмоциональное воздействие: 0 Глубина мысли и точность логики: 0 |
| Рецензия от: Серж Песецкий 2024-04-29 13:17:15 |
| Люблю рок-музику. Люблю
слухати Фреді Меркурі.
Обожнюю Believer. Людмила Варавко, дякую вам за "тепло душі". Я неадекватна людина, т(...) |
| Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-04-25 11:58:28 |
| Most Popular Rock Songs
On YouTube 1 Passenger | Let Her Go 3.7B 2 Imagine Dragons – Believer 2.6B 3\4 The Chainsmokers & Coldplay - Something Just(...) |
| Рецензия от: Серж Песецкий 2024-04-23 23:49:15 |