UA
|
Уже недалечко червоне яєчко: Вербна неділя в історії та традиціях / АП Т. Лавинюкової. "Важлива подія" / |
|
Число 28. Як знищували українську мову / АП Т. Лавинюкової - Парость виноградної лози / |
|
|
Автор: Шон Маклех
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2024-03-25 01:12:20
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Нетутешній
«Receive each mild spirit,
New worlds to inherit.
And there the lion’s ruddy eyes
Shall flow with tears of gold….»
(William Blake)
В Едемі знов зацвіли проліски,
Наче безхмарне посліпле Небо
Знову тикало тремтячими пальцями
В землю м’яку і омріяну.
Час міряють вітряні годинники:
Вітряки стали хвилинниками,
Календариками і хронометрами:
Прийди, Капелло, квітневої ночі –
Серце Брахми – засяй на небосхилі
Жадань і мрій.
Коли Місяць був погризений мишею До
Я збирав сухий очерет торішній
Для хати одвічної самоти,
Яку мурував з людьми вересу,
(Наче не чернець я, а вільний муляр)
Для стріхи, де ховалися птахи,
Замовкаючи в передчутті сутінок –
В передчутті тьми вороних коней.
Я нетутешній –
Стою на всіх вітрах березня
Крижаніючи на землі зелених троянд,
Відчував біль, коли дерева плакали,
Згадуючи числа, якими міряли Всесвіт,
А потім малювали його на глині
Фарбами кольорів крові і ночі,
Слухали, як проростає зерно
І очікували повернення жайвора
На пустку заквітчану,
На гостинну камінну пустелю,
Так, мандрівниче, так…
История cоздания стихотворения:
0
Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:
Количество читателей: 49
Рецензии
Не скоро квітами укриється вона.
Не скоро жайворон повернеться додому,
Не скоро скінчиться ця проклята війна.
Дякую тобі, Шоне нетутешній.
Дякую за відгук і розуміння! 
Бадьорим будь, чернець!
За болем радість деревець,
як ніжності взірець,
дає відчути Бог-Отець.
| Чомусь згадав історію про
старого актора, який сам
собі писав листи, бо
більше йому ніхто не
писав. Однак, на ваш вірш, Таню, відгукнулося чимало читачів. Значить, писати треба. |
| Рецензия от: Руслан Деркач 2024-04-29 19:49:27 |
| Какой то миг, всего
мгновенье букет завял и грустно на душе в хрустальной вазе - откровенье, что умерло, не оживить уже... Привет Марина, а вот жалко срывать цветы... |
| Рецензия от: Юрий Шкляревский 2024-04-29 19:44:07 |
| Татьяна, Вы задели такую тему, что я не смог перечесть все отзывы на этот стих. Так что читатели Вас любят, читают, а главное - отзываются на Ваше творчество. А задеть читателя за "живое" не так просто. Вам это удаётся. Новых успехов и добрых читателей! |
| Рецензия от: Геннадий Ронжин 2024-04-29 19:23:41 |
| Рок, це те, без чого мені дуже важко. Завжди слухаю. А якщо сил замало - навушники, на повну і... батарейки заряджаються.)(...) |
| Рецензия от: Молчаливая 2024-04-29 14:55:02 |
| Люблю рок-музику. Люблю
слухати Фреді Меркурі.
Обожнюю Believer. Людмила Варавко, дякую вам за "тепло душі". Я неадекватна людина, т(...) |
| Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-04-25 11:58:28 |