UA
|
Додатковий 16. "А небо в зорях" на вірш Ніни Трало / АП творчої групи - Злива / |
|
Число 28. Як знищували українську мову / АП Т. Лавинюкової - Парость виноградної лози / |
|
|
Автор: Евгений Белов
Тема:Стихи о любви
Опубликовано: 2016-05-07 09:47:26
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Без остатка
Отвергнут Вами - для меня судьбы печать,
Не объяснить влеченья скрытые моменты.
Мы любим тех, кому по сути наплевать
На нас влюбленных - их величия фрагменты.
Безжалостен судьбы слепой вердикт -
Быть с позволения дарящим чувства пажем,
Как непонятный, но забавный манускрипт,
Не обладающий желанным эпатажем.
Считаешь дни, минуты сердце рвут
До встречи с обожаемой натурой,
Нет сил избавить разум свой от пут,
Сковавших струн душевных партитуру.
Желанный миг, как пес у Ваших ног,
Прикосновение, и предан без остатка.
Дан нам с цепями жертвенности рок:
Вкушать плоды любви своей украдкой.
Не волен жить, как требует душа,
Подвластно все стремленью нашей плоти.
Жизнь может быть прекрасной без гроша,
Но вопреки желанью жить я против.
История cоздания стихотворения:
0
Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:
Количество читателей: 305
Рецензии
| Всему своё время |
| Рецензия от: Сколибог Олег 2024-04-23 17:47:46 |
| В очах водограй Світанок – лелека… Дарунок спроможним Кохатися вщент, в ойкуменах душі. Трембітною дагой* – чі зважиться кожен, Щоб струм мурахами гасав по труні Величності – мрійте… То жар саламандри, Олтар піднебесся – прелюдія дня, Де виклики ваблять життя. Тиї мандри У прірві буденності – ні! Колія – У подих щемливий троянди – відчути В очах водограй – подарунок Землі. Де лине за обрій, в пісенне Славутич Й зігріти все в серці, що в грудях тремтить. Дага* - кінжал мілосердя |
| Рецензия от: Сколибог Олег 2024-04-23 17:34:41 |
| В очах водограй Світанок – лелека… Дарунок спроможним Кохатися вщент, в ойкуменах душі. Трембітною дагой* – чі зважиться кожен, Щоб струм мурахами гасав по труні Величності – мрійте… То жар саламандри, Олтар піднебесся – прелюдія дня, Де виклики ваблять життя. Тиї мандри У прірві буденності – ні! Колія – У подих щемливий троянди – відчути В очах водограй – подарунок Землі. Де лине за обрій, в пісенне Славутич Й зігріти все в серці, що в грудях тремтить. Дага* - кінжал мілосердя |
| Рецензия от: Сколибог Олег 2024-04-23 17:34:41 |
| Мне любая музыка нравится если это музыка, а не какафония. (...) |
| Рецензия от: Мишигас 2024-04-22 10:30:06 |
| У одних голова на
двери, И ученье про мертвого плотника Разжигает страсти внутри, Не понять им простого работника, Восхищённого с фузом гитарой...(...) |
| Рецензия от: Атеист 2024-04-17 22:27:42 |