Автор: Линская
Тема:Стихи о любви
Опубликовано: 2013-07-17 21:21:20
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Лист

Я послала тобі сьогодні лист, знову послала ....
Будь ласка прочитай до кінця, не задавай питань ...
Почни з першого рядка,
З першої літери, адже там оселилася маленьке життя.,
/Життя без тебе /...

Я тоді була дуже наївна, ну а ти занадто гордий.
Зовсім не помічав мене,

У тебе свої справи, друзі та коханки ...
У мене дитячі мрії, фантазії,
Захоплення.
Так, я захоплювалася твоєю красою і серйозністю,
І зовсім не помічала жовтень, лютий, травень, серпень ...

І знову лютий, ліпила величезних сніговиків ...
Слухала спокійну музику, читала про справжнє кохання,
/І засинала поруч з тобою/.
/Завжди поруч/.

Ти жив у мене в серці своїм прекрасним життям,
Кожним ударом, кожним ковтком повітря.
А я обіймала подушку - ти жінок.

Весна стукала у двері, але я чекала іншого.
Метушливо рахувала хвилини, чекаючи твоїх кроків,
Раптом зайдеш.

Ставила дві чашки.

Я знаю ти любиш латте.
Відкривала навстіж вікна і задихалася навесні ...
Трохи хворіла.
Ставала дорослішою, на мене дивилися хлопчики.
Але мені потрібен був ти.
Твої неймовірні очі, руки, шепіт.
Я готова була  розчинитися в тобі, назавжди.
Проміняла б своє існування, на твою ніжність ...
Мені не чого не треба було.

Ти коли -  небудь приходив на вокзал в очікуванні
У жахливому очікуванні
Мрії ...
На морозі, на дощі 24 години поспіль,
Ти дивився з надією в напівпорожні вагони,
А потім засинав на лаві?,
І тобі снилося ... багато моря.
Там була свобода.

Чи йшов ти уздовж вулиць і рахував  усі ліхтарі,
Я думаю їх 350, хоча за рогом ще бачила 2,
/Все - таки 352 /...
Треба ще раз перерахувати ...
Квітень. Мені вже 18.
Я вийшла заміж.
У мене двоє маленьких двійнят.
Я їм теж колись обов'язково розповім про тебе.
Чоловіка ненавиджу.
Це тільки звичка, це лиш звичайне коло.
Запитаєш навіщо?
Мовчи поки, я довго мовчала.
Діти в школі, чоловік у від'їзді.

Він мені присилає щодня троянди ....
А я тобі лілії. Ті самі рожеві.
Рожеві ...

Знову закружляв листопад.
Звіт часу, 7 годин ...
Ночами божевільна самотність, листя залітає на ліжко.
Воно напівпорожнє.
Холодне.
Кого ти зараз грієш? Мені цікаво.
Я готова була розчинитися  в тобі, назавжди.
Проміняла б своє існування, на твою ніжність ...

Пару рочків, ще і ще.
По колу. Чи не зворотність. Вічність.
І твоя нескінченність.
Вже 30.
А потім неважливо що було ...
Мені 60, троє онуків, задихаюся старістю ...
А ти в серці.
Тобі затишно? Не мовчи, дихай мій милий.
Дихай, діти все знають.
Вони тобе знайдуть ...
А я напевно вже ні.
Я послала тобі сьогодні лист, знову послала ....
Будь ласка прочитай до кінця, не задавай питань ...
Почни з першого рядка,

/З того моменту коли я закохалася/.

Я чекала все життя тебе, ти чекав нову яхту.
Ну що ж, там все-таки 352.
Мовчи ....
Не став питань ...

История cоздания стихотворения: