Автор: Линская
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2013-08-14 22:03:20
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Нам припинили вірити сьогодні

Нам припинили  вірити сьогодні, у цю хвилину…
Ми загнані і непотрібні звірі -  є вимір протиріч.
Комусь завадили.
Пошкодили сигнали.
Немов  ті краплі , що в дитинстві ще розтали ,
Мабуть тому що розділили осінь. Три чверті. Скоротили.
Обмаль часу.
Вона проклята  і нашквалт  сумна. Бо там є час.
Він вириває з серця всю любов. До атомів,
До забуття і смерті .
Коли зав'яне папороті цвіт, коли погаснуть зорі.
Назавжди.
Не йди.
Ти дай запам'ятати кольори  очей, і кольори обіймів.
Знов спокійно. І хмари вже не розривають зв'язки.
Ми лиш повинні  існувати до п'яти.
Ти ж потерпи.
Вже накричались стіни вдосталь, оголені  безхатьки.
Ми залишили світу латки.
Нам припинили  вірити сьогодні, у цю хвилину..
Вже руки доторкнулись до брехні.
Тепер  ми в змозі  говорити вільно.
Сьогодні відвернулась  осінь – Ні!!!
То так душа загибла, бо рахувала  часто до п'яти.
А зараз  ти лети.
Я брала час в займи і повертати слід  туди, де
Можна помирати.


Як той самотній звір, великий і кошлатий….

История cоздания стихотворения: