Автор: Светлана Александрова
Тема:Патриотические стихи
Опубликовано: 2015-03-14 23:46:13
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Герою Небесної Сотні, Подригун Олександру Володимировичу

Надію січень кидає до ніг.
Майдан стоїть. Заграва в небі сяє.
Подумати Сашко тоді й не міг:
В останнє уродини зустрічає.

А через місяць, точно день у день,
Коли лунали постріли мерзотні,
Стояв під звуки янгольских пісень
З братами поряд, у Небесній Сотні.

Життя недовге - лише сорок два,
Своїх пісень не встиг всіх заспівати...
І вулиця, що зветься "Лісова"
Тебе назавжди буде пам'ятати.

А на Хмельничинні село стоїть,
Там Подригун Сашко прийшов у світ,
Життя мов спалах - лиш яскрава мить...
Нащадкам - пам'ять, всім нам заповіт.

История cоздания стихотворения:

Народився 23 січня 1972 року у селі
Залужжя Білогірського району
Хмельницької області.
Відразу після побиття 30 листопада 2013
року "Беркутом" мирних
активістів приїхав на Майдані Незалежності у
Києві, де став активним
учасником Революції гідності. 21 лютого 2014
року був жорстоко побитий,
внаслідок чого отримав важкі тілесні
ушкодження. Його знайшли на вулиці
Лісовій у Києві з розбитою головою, череп
проломили так, що кістки
увійшли у мозок. Був шпиталізований до
однієї з київських лікарень, де і
помер 23 лютого 2014 року. Похований у
селі Залужжя Білогірського
району Хмельницької області.