Мой сайт: https://virshi.in.ua/

Автор: Светлана Александрова
Тема:Патриотические стихи
Опубликовано: 2017-05-09 17:27:41

Іноді...

Іноді... хочеться закрити очі і нічого не бачити.
Іноді ... хочеться заткнути вуха і нічого не чути.
Не читати про смерті в АТО і себе пробачити.
Жити як усі  он живуть і байдужим бути...

Так же легше, як інші, хіба ми кращі чи гірші?
Та душа, вона не сліпа і крається болем...
І пишуться знову  загиблому воїну вірші,
Що сьогодні був прийнятий Донеччини полем.

Серце знов обливається кров'ю рясно і болісно.
На могилки героїв йдемо і приносимо квіти.
У малому селі, у райцентрі або в мегаполісі
Ми загиблому воїну вдячні за даний шанс... жити

Мені б змовчати може, та Янгол торкає за плечі,
Обіймає :"Залиш у віршах його, пам'яттю жити.
Це для нього так мало, але це такі святі речі.
Хай читають про нього у школах країною діти...

Всі стежки заростуть первоцвітом з роками строкато,
"Хто лежить тут?" - Стирає все пам'ять, буденність та люди...
Правнук прадіду в школі читає посмертну присвяту...
А це значіть, що воїн живим з нами... пам'яттю буде.

История cоздания стихотворения:

0

0

Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:

Количество читателей: 542

Рецензии

Всего рецензий на это произведение: 3.

Сенилга

доля...

2018-11-25 17:23:03

Светлана Александрова

так..

2018-11-26 15:34:24

Серж Правдивый

Ми повиннi боротись хто як може, тодi i переможемо. Сподобовся. Хай щастить.

2017-05-23 21:24:53

Светлана Александрова

дякую))

2017-05-28 22:26:50

Елена Рудова

Разделяю ваши чувства! В войне может победить только не равнодушие!

2017-05-09 22:42:38

Светлана Александрова

Дякую Вам...

2017-05-09 22:56:09

Оставлять рецензии могут только участники нашего проекта.

Регистрация

Рейтинг произведений