Уже недалечко червоне яєчко: Вербна неділя в історії та традиціях / АП Т. Лавинюкової. "Важлива подія" / |
Число 28. Як знищували українську мову / АП Т. Лавинюкової - Парость виноградної лози / |
Автор: Наталия Бугаре
Тема:Философские стихи
Опубликовано: 2020-10-09 16:50:46
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Жовтоокий ліхтар під бурштиновим кленом на чатах
Непохитно стоїть біля лавки в шкільному дворі.
Щось шепочуть вітри, ліхтарю більше звично - мовчати
І світити навкруг від смеркання всю ніч до зорі.
Поза школою сад, вдень там ігри багатоголосі,
А на лавці недовго по черзі сидять вчительки.
Та під вечір в саду розкошує замріяна осінь:
Розмальовує листя і птаство годує з руки.
Я приходжу сюди вслід за пасмами сивих туманів.
Виринає на мить човен місяця срібний між хмар.
Тут прощаюся з літом: бурхливим, спекотним, оманним.
Й вислуховує сповідь мою незворушно ліхтар.
Самотітиму я, поки півні співатимуть вдруге,
Сперечатимусь з долею, скарги жбурну небесам.
Стиха осінь за плечі обійме, і зникне напруга,
Як зникає на травах під сонцем вечірня роса.
Боже! Грішній мені дай натішитись бабиним літом!
Дай цю осінь прожити без болю гіркого і чвар!
І допоки зима розцяцькує мереживом віти,
Хай не згасне вночі жовтоокий надії ліхтар!
История cоздания стихотворения:
Когда человек перестает
слышать стук колес и согласен ехать дальше, он становится пассажиром (с) Вдохновляет...))) И фраза Пелевинская вспомнилась))) |
Рецензия от: Олександр Худолій 2024-04-29 21:53:01 |
Интересно раскрыта тема |
Рецензия от: Анна Степанюк 2024-04-29 21:37:20 |
Дуже душевно! Оценки по стихотворению: Ритм: 5 Размер: 5 Рифма: 5 Метафоричность и целостность образов: 5 Эмоциональное воздействие: 5 Глубина мысли и точность логики: 5 |
Рецензия от: Азинелло 2024-04-29 21:34:57 |
Рок, це те, без чого мені дуже важко. Завжди слухаю. А якщо сил замало - навушники, на повну і... батарейки заряджаються.)(...) |
Рецензия от: Молчаливая 2024-04-29 14:55:02 |
Люблю рок-музику. Люблю
слухати Фреді Меркурі.
Обожнюю Believer. Людмила Варавко, дякую вам за "тепло душі". Я неадекватна людина, т(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-04-25 11:58:28 |