Автор: Оплески
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2017-11-20 13:26:11
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Святих немає на землі

Святих немає на землі
О тим обличчя заховають,
Що возвеличують себе,
Апостолами називають.

Давно живеш ти як жебрак,
Байдуже брату гіркі сльози,
Чекай все вибіжить з ротів,
Скипить, запіниться жадобою.

Заграє сонце на кістках,
Заглушить стогін і зітхання,
Давно живеш ти у пітьмі,
Змією в'єшся біля тіла.

Так ти смакуєш все що є,
Христа за спиною забудеш,
Ховаєш правду і добро,
По крові ти волочиш ноги.

Де мертвих купа загниває,
Потвора гній із тіла п'є,
Танцює ненависть у тіла,
Рахує вбитих на стіні.

Де витікає як прозріння,
Отруєні людськими криками серця,
Думками інших вічно граються,
Життя нікому не дають.

Так через голову стрибають,
Ховають душі і слова,
На інших косо придивляються,
Химерні блазні як один.

Тяжка плита корінням стягнеться,
Сховає вірних і святих,
Людська байдужість і ненависть,
Панує вічність на землі.

История cоздания стихотворения: