Автор: Оплески
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2021-06-13 12:27:23
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Глибина

Я відчуваю на собі холодний погляд,
Ти тягнеш в воду мене враз,
І тихо клацаєш зубами,
Бажаєш гризти мене знову.

І я пливу, і човен мій порожній,
Хитає враз мені поклони,
Поклони останні, безнадійні,
І я у повній тиші.

Встаю й ступаю в обійми глибині,
Вона мене все тягне, тягне,
Аж доки я не пропаду,
Більш сісти в човен я не зможу.

І бачити потворне дно,
Де відчай переймає серце,
І грається слабким життям,
Як іграшковою монетою.

Жбурляє в пекло,
Не хоче прийняти мене,
Відразу риба розгризе,
Волоче шмат тяжкий на дно.

І кров'ю б'ють потоки з тіла,
І на поверхню смерть несуть,
І жахом гра вода холодна,
Порожній човен колихає.

Від крику простір пронизає,
Глуха, порожня і німа,
Завжди холодна і сліпа
У піні мертва глибина.

История cоздания стихотворения: