Автор: Диана Закалюк
Тема:Стихи о любви
Опубликовано: 2013-09-22 08:38:41
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Другу

Мій Друже, найрідніший вірний Друже,
стальна опоро! Серед бур і війн
мені твоя тривога не байдужа,
твоя тяжка печаль — мій рідний біль...

Твоя журба мені темніша ночі,
твої жалі — мої погаслі дні...
Лиш би жилось тобі ось тут охоче,
тоді було б спокійніше й мені...

Тебе я не кохаю, нащо ж болю?
Тобою оживу в найважчі дні.
Ти мій тягар, а, може, справжня воля...
зізнайся, хто Ти у моїм житті?

Я знаю, Ти коханий десь і кимось,
оплаканий в гірких німих сльозах.
Ех, звикли бути ми чомусь “чиїмись”,
чого ж в свободі заховали страх?

Ми у серцях плекаємо незриме,
Ми помираєм у чужих словах...
Тебе я заховаю в свої рими,
щоб бачитись частіше хоч в віршах.

Мій Друже, найрідніший вірний Друже!
Тебе я не кохаю, аж ніяк.
Я лиш люблю тебе...тепер палкіше й дужче.
Люблю... лише у цих тісних рядках..

История cоздания стихотворения: