Автор: Диана Закалюк
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2014-03-10 13:13:31
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Та ні, ви праві, зовсім не така

Та ні, ви праві, зовсім не така,
мені до вас ген-ген як ще далеко,
калічать ваші хворі небеса,
холоню рани кригою із пекла.

Та ні, ви праві, нащо ці слова?
Кому потрібне моє одкровення,
я ж не поет -простачка, я - раба,
своєї рими і свого натхнення.

Я вам не ворог і, авжеж, не друг,
я вам чужа молитвами й думками,
руйнуєте образами мій дух,
я вас прощаю власними віршами.

Та ні, не праві, бо не горда я,
мені до біса ваші п*єдестали,
мені не треба золотого дна,
я краще бідуватиму словами...

Я знаю, певно зовсім не така,
бо душу приховати так нелегко,
холонять морок ваші небеса,
а звідки ж крила? 
... Із гори, із пекла..

История cоздания стихотворения: