Автор: Вероника Пирог
Тема:Патриотические стихи
Опубликовано: 2013-11-08 00:14:56
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Лечу і бачу

Лечу і бачу,
Потроху плачу,
Земля страждає,
Добра немає.
Але ж не всі
Ми люди злі,
Але ж не все
У світі зле.
Є ж десь у світі
Де поле й квіти,
Де ясне сонце
Видно в віконце.
Де нема цих кровопийць,
Де нема поганих птиць,
Де живеться легко й вільно
І життя іде повільно.
І чудес країна ця
Близенько знаходиться,
Тільки ми її не бачимо
І тому за нею плачемо.
Сльози - це не кров людська
Але скажіть будьласочка
Навіщо нам всім так страждати,
Навіщо людям всім чекати.
У руки треба себе взяти
І плакати переставати,
А щастя саме завітає
Якщо в душі все процвітає.
Земля розквітне під ногами,
Плетемо ми вінок руками
І сонце сяє в небесах,
Ніхто не знає слова страх.
Лечу і бачу
Уже не плачу,
Бо після мене
Земля священна.
Не плачу я,  
Бо солов'я,
Що кожен ранок нам співав,
Ніхто ніде не забував.

История cоздания стихотворения:

маме на день народження подарувала. Після Лесі Українки написала.